Однією з базових ознак безпеки у громаді є відчуття захищеності, несумісне з беззаконням, агресією та насиллям. Безпечною можна вважати громаду, жителі якої почуваються впевнено і комфортно, бо їхні цінності поважають і їм ніщо не загрожує. Рівень правопорушень у громаді зазвичай якнайкраще відображає реальну ситуацію у ній.
Читайте також:
У Рівному відкрили експозицію картин місцевих художників [+Фото]
Рівне має ще один рекорд України - "Фотовернісаж на Покрову" [+Фото]
Рівненський гурт "Джерело” виступив на фестивалі у Києві [+Фото]
Кілер-бум в Україні: послуги найманого вбивці — від тисячі доларів
Студенти Рівненщини з'їхалися на Спартакіаду
Офіційна система правосуддя передусім націлена на розкриття злочину і покарання винних, потреби потерпілих зазвичай залишаються поза увагою. Однак, цивілізовані країни давно вже застосовують інші методи, що визначають рівень їх цивілізованості. Мова про відновні практики, однією з яких є медіація. Завдяки медіації потерпілі можуть швидко та ефективно захистити свої права, одержати реальне відшкодування збитків та відновити почуття безпеки та контролю над ситуацією.
Власне, такий висновок зробили фахівці Українського Центру Порозуміння, дослідивши ситуацію із розвитком медіації в Україні. Саме ця благодійна організація із 2003 року опікується впровадженням відновного підходу в нашій державі. 28 вересня громадськості, представникам правоохоронних структур, державних органів влади, журналістам, судової системи, відомчих вищих навчальних закладів тощо було презентовано результати дослідження "Відновне правосуддя в Україні – шлях до безпечної громади. Підсумки та перспективи 2003-2011 рр.".
У рамках проекту "Формування альтернативи ув'язненню через розвиток відновного правосуддя в Україні" (за підтримки Open Society Institute) дослідники вивчали досвід восьми пілотних громад, де спілкувалися із медіаторами-практиками, постраждалими та правопорушниками, представниками міліції, прокуратури, судів. Зокрема, встановлено, що програми відновного правосуддя важливі для усвідомлення правопорушниками скоєного та прийняття ними відповідальності за наслідки злочину. Більшість із правопорушників вбачають у медіації можливість зберегти соціальні зв’язки з громадою.
Також відновні програми, запроваджені на базі Центрів відновних практик у громадах, сприяють профілактиці правопорушень, зниженню рівня видатків з місцевих бюджетів на відновлення майна, пошкодженого внаслідок хуліганської поведінки, та підвищенню рівня безпеки в громаді. У цьому особисто пересвідчився міський голова м. Пирятин (Полтавщина) Олексій Рябоконь.
"Коли я перейнявся ідеєю впровадити відновний підхід на Пирятинщині, створювати Шкільні служби порозуміння, то зіткнувся із проблемою налагодження контакту та побудови діалогу з різними органами. Наприклад, із міліцією. А от щодо прокуратури, то я був приємно вражений тим, що прокуратура виявилася готовою до змін. Врешті нам усе вдалося і ми вже маємо позитивні результати суттєвого зменшення у місті правопорушень серед дітей та молоді", – розповідає Рябоконь.
Іще один висновок згаданого дослідження: відновне правосуддя може і має стати обов’язковим доповненням до традиційної судової системи. Адже покликане надати кримінальному процесу відновного характеру. Більшість кримінальних справ можуть бути вирішені за допомогою медіації ще на досудовому етапі, сприяючи визначенню заходів, альтернативних ув’язненню. Наприклад, 95% з 364 медіацій у кримінальних справах, які були передані на медіацію у 2004-2011 рр. до восьми громадських центрів, що організовують відновні програми, – це злочини, вчинені неповнолітніми. І жоден із цих дітей після участі в медіації не скоїв повторних злочинів.
"Переваги відновного підходу очевидні. Наразі наше головне завдання — зробити його невід’ємною частиною кримінального судочинства України. Впровадження відновних практик потребує змінення свідомості, а це відбувається важко", – говорить президент Українського Центру Порозуміння Роман Коваль.
|
