Пирятин

ПЕРШІ МОБІЛІЗОВАНІ ВИРУШАТЬ В «УЧЕБКИ» З 28 СІЧНЯ

oku — Thu, 29 Jan 2015 08:52:06 GMT

20 січня по всій Україні розпочалася четверта хвиля часткової мобілізації, яка пройде у три хвилі загальною тривалістю 210 діб. Військовозобов’язані чоловіки з Пирятинщини нині проходять медкомісію.

- Чоловіки, які за результатами проходження медичної комісії будуть визнані придатними для проходження служби, будуть направлені до навчальних центрів, - розповідає районний військовий комісар Віталій Лучний. – Після проходження навчання вони будуть направлені до військових частин, де проходитимуть військове злагодження у складі своїх підрозділів. Тільки після цього їх направлять у зону проведення антитерористичної операції.
Перша відправка військовозобов’язаних до навчальних центрів буде не раніше 28 січня.
Наостанок В. Лучний зазначив:
- Принагідно хотів би звернутися до тих чоловіків, які виявляють бажання йти в зону АТО у складі добровольчих батальйонів. Краще звернутися до військкомату, у разі, якщо дозволяє стан здоров’я, вас обов’язково призвуть на захист Вітчизни. У такому випадку у вас та вашої родини будуть соціальні гарантії та захист. За чоловіками, які призвані через військкомат, залишається робоче місце зі збереженням заробітної плати.
Людмила ВОЛИК.

НА ВУЛИЦЯХ ПИРЯТИНА БУДЕ ОБМЕЖЕНО ДОРОЖНІЙ РУХ

oku — Mon, 08 Dec 2014 14:32:31 GMT

Виконком міської ради з метою безпеки пішоходів та учнів шкіл Пирятина 26 листопада цього року прийняв рішення встановити інформаційно-обмежуючі, попереджувальні дорожні знаки та нанести дорожню розмітку „Пішохідний перехід“ по вулицях Червоноармійській, Петровського, Пролетарській, Кошового та Радянській. Вирішено зобов’язати КП „Каштан“ встановити дорожні знаки та нанести дорожню розмітку на вказаних ділянках. Відділенню ДАІ рекомендовано забезпечити контроль за рухом транспорту в місті у відповідності з правилами дорожнього руху та цим рішенням.

Залишатись осторонь і спокійно спостерігати – це не для мене

oku — Thu, 20 Nov 2014 11:49:06 GMT

Світлані Німець хочуть присвоїти звання «Почесний громадянин Пирятинського району»

Пирятинка Світлана Німець останні півроку свого життя проводить величезну роботу, яку важко навіть переоцінити. Вона – волонтер, який допомагає українським бійцям вистояти у боротьбі за українську незалежність. Коли у неї запитують, навіщо все це їй, вона відповідає: «Залишатись осторонь і спокійно спостерігати - це не для мене».

Спочатку Світлана допомагала військовим, які ранньою весною, лежачи в холодних окопах, потребували ліків, їжі та теплого одягу. Згодом постало питання про нестачу захисного спорядження на передовій в зоні АТО, брак продуктів харчування та інших речей, які потребували солдати. Потім вона очолила волонтерський рух у районі, адже усвідомлювала – якщо не вона, то хто ж…

Цілодобово тримати телефонний зв’язок з пирятинськими бійцями, шукати, де придбати військове спорядження, та передавати його солдатам, вести облік всього цього, щоб потім звітувати перед пирятинцями, які зносять кошти, продукти та речі для військових, – це далеко не весь перелік роботи, яку вона виконує на волонтерських засадах, а простіше кажучи, – безкоштовно. Для неї кожен солдат, як рідний син, а вона для нього – як мати…

Своїм прикладом Світлана Володимирівна надихала багатьох людей, які зараз працюють разом з нею, допомагаючи пирятинським військовослужбовцям, а інколи – й солдатам з інших регіонів, котрі потребують допомоги. За час волонтерської діяльності Світлани Німець наші захисники отримали допомогу на мільйон гривень, яку зносили у волонтерський штаб Пирятинщини небайдужі жителі району.

Пропозицію про присвоєння керівнику волонтерського руху Пирятинщини Світлані Німець звання «Почесний громадянин Пирятинського району» внесла громадська рада при Пирятинській РДА на своєму засіданні 19 грудня 2014 року.

Cвітлана Довгенко

ЗДОБУТКИ ТА ПРОБЛЕМИ СІЛЬСЬКИХ РАД НА ПРИКЛАДІ МАЛЮТИНЕЦЬ, СМОТРИКІВ І ТЕПЛІВКИ

oku — Thu, 20 Nov 2014 11:48:03 GMT

13 листопада на базі Малютинської, Смотриківської та Теплівської сільських рад відбулося виїзне засідання координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові районної ради, у якому також взяв участь голова райдержадміністрації Олег Куча. Учасники координаційної ради відвідали об’єкти соціальної сфери сіл – школи, дитячі садки, заклади охорони здоров’я та культури, поспілкувалися з їх керівниками, побували в Університеті третього віку в Теплівці та садовому центрі села Малютинці.
Останній справив на відвідувачів особливе враження – на 2-х гектарах землі росте величезна кількість декоративних рослин – дерев, кущів, багаторічних квітів. Віктор Звончук, який є власником господарства, провів екскурсію по ділянках, розповів про особливо цікаві експонати.
Підсумком відвідин трьох сіл стало пленарне засідання, яке відкрив голова районної ради Сергій Пазюк. Очільники громад-господарів виїзного засідання доповіли про економічний та соціальний розвиток підвідомчих територій. У ході виступів сільські голови відзначили основні здобутки населених пунктів, вказали на проблематику та поділилися найближчими планами.
Головний лікар Пирятинського центру первинної медичної допомоги Ірина Дядькова доповіла про функціонування закладів охорони здоров’я в сільських населених пунктах району, наголосила на стані підготовки до впровадження проекту Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей». Серед проблем закладів, названих доповідачкою, - відсутність кадрів, зокрема лікарів, у сільських медичних закладах. Надзвичайно гостро ця проблема стоїть, наприклад, і в Теплівському закладі охорони здоров’я – село віддалене від райцентру, жителів багато, а лікаря немає…
Також учасники зібрання ознайомилися зі станом готовності освітянських закладів району до роботи в осінньо-зимовий період та прийняли рекомендації щодо запровадження альтернативних енергозберігаючих методів опалення.
На засіданні виступив головний ветеринарний лікар району Андрій Середа. Його виступ містив досить тривожну для жителів Пирятинського району інформацію. Зі слів А. Середи, випадок африканської чуми свиней минулої середи було зафіксовано у Прилуцькому районі. Наразі залишається тільки сподіватися, що Пирятинщину ця проблема обійде… Звернув увагу головний ветеринар і на питання наявності лейкозних корів у окремих населених пунктах (Дейманівська та Харківецька сільські ради).
Окрім того, члени координаційної ради ознайомилися з листом обласної державної адміністрації щодо використання земель колективної власності колишніх КСП під багаторічними насадженнями.
Підводячи підсумки засідання, Олег Куча наголосив на необхідності налагодження тісної співпраці з сільгоспвиробниками, а Сергій Пазюк відзначив позитивні зрушення в оновленні сільських закладів охорони здоров’я і закликав керівників сільських громад докладати максимум зусиль заради покращення рівня життя простих людей.
Людмила ВОЛИК. Фото автора

ДРУЖИНА ДОБРОВОЛЬЦЯ З ДЕЙМАНІВКИ: «Я РОЗУМІЛА, ЩО РАНО ЧИ ПІЗНО ТИ ТАМ БУДЕШ...»

oku — Thu, 20 Nov 2014 11:46:54 GMT

Бути чоловіком – означає бути захисником. Дружина та діти знаходять спокій та впевненість у завтрашньому дні за широкою спиною чоловіка і батька… Держава, її цілісність та незалежність теж ховаються за широкими спинами захисників. Україні пощастило, бо її незалежність захищають справжні чоловіки. Один із них –наш земляк Ростислав Павелко з Дейманівки. Він у липні пішов добровольцем у зону АТО й відтоді захищає рідну країну в складі добровольчого батальйону «Луганськ-1». Далі про нелегкі будні українських військових на Сході читачам «Пирятинських вістей» – із перших вуст:

- Ростиславе, скажіть, як Ви потрапили в АТО?
- Я, повністю усвідомлюючи куди і для чого йду, зробив власний вибір – добровільно захищати Україну від агресора, який посягнув на її цілісність. В Інтернеті знайшов оголошення про набір у добровольчий батальйон «Луганськ-1», не вагаючись ні на мить, зібрав речі й поїхав.
- Як відреагувала родина на це непросте рішення?
- Зарані я нікого не попереджав. Прокинувся зранку в день від’їзду, поставив перед фактом і почав збирати речі. Знаючи мене, дружина істерик не влаштовувала, хоча, як і будь-яка жінка, була не в захваті від цієї ідеї. Та вона знає і розуміє мене, знає, що я це роблю за покликом серця. Сказала тільки: «Я бачила, як ти дивишся новини, слідкуєш за подіями в АТО - і розуміла, що рано чи пізно ти там будеш»… Така ж історія була і з Майданом, куди я свого часу теж їздив, простояв там з 16 по 25 лютого. Як і тоді, цього разу зі мною сперечатися було б марно.

- Куди ви поїхали?
- З дому я поїхав у містечко Сватово, далі протягом тижня була «учебка» у Старобільську. На цьому навчання закінчилося і почалися військові будні – патрулювання блокпостів у районі Сєвєродонецька та Первомайська. В основному наш батальйон займається охороною правопорядку (ми знаходимося під егідою Міністерства внутрішніх справ). Кілька разів брали участь і у так званих зачистках населених пунктів.
- Хто воює поруч з вами? Чи зустрічали земляків?
- У нашому батальйоні земляків немає, хоча за період служби кілька разів зустрічав полтавців. У нашому батальйоні є три молоді жінки – від 19-ти до 25-ти років. Вони - місцеві, з Луганської області. Спочатку були волонтерами, допомагали нам у побуті, далі взяли до рук зброю… А решта – хлопці з усієї України, які за покликом серця зібралися, аби захистити свою Вітчизну.
- Як ставиться до вас місцеве населення?
- Як і скрізь, люди на Донбасі різні… Не можна сказати, що всі там тільки хороші чи тільки погані. У кожного свої погляди на життя і на питання цієї війни… Половині місцевих все одно, хто прийде, хто переможе, тільки б запанував мир. Інша ж половина ділиться на тих, хто підтримує українську армію, і тих, хто чекає, коли ж прийдуть росіяни і заживуть вони у «вєлікой Новоросії»… Останні, звісно, не дуже видають себе…
- Звідки українські бійці найбільше чекають допомоги?
- Звісно, від волонтерів. Завдяки цим небайдужим людям наші хлопці забезпечені багатьма необхідними речами. Хоча, сказати, що ми повністю маємо все необхідне, не можу… Є постійна потреба у білизні, шкарпетках, окрім цього – кава, чай, цигарки – це те, що потрібно кожного дня. Ми не перестаємо дякувати всім небайдужим людям, які підтримують нас і матеріально, і морально.
- Наскільки забезпечені українські бійці зброєю та військовим спорядженням?
- Не настільки, на скільки хотілося б… У першу чергу не вистачає бронетехніки. Один з політиків перед виборами подарував нам «БРДМ», показали це на всю Україну. А як дійшла справа до використання тієї машини, виявилося, що то – не більше, ніж шкарабанка з мотором, користі від неї ніякої, хіба на металобрухт здати… Наші противники набагато краще забезпечені зброєю…
- Чи не виникає спокуса, побувши кілька днів дома у відпустці, тут і залишитися – у колі сім`ї, у мирі та спокої?
- Ні. Я свідомо обрав для себе цей шлях і зараз не маю жодного морального права відступити. Там залишилися бойові товариші. Декому з них немає і двадцяти років… Хлопці налаштовані стояти до кінця і я – серед них…
Людмила ВОЛИК.
Фото з архіву Р. Павелка

ЛЮСТРАЦІЯ: ХТО І КОГО?

oku — Thu, 20 Nov 2014 11:43:46 GMT

У контексті подій останнього року в Україні слово «люстрація» не чув хіба самітник-відлюдник, що живе в дрімучому лісі без газет, радіо, телебачення та Інтернету… Всі інші бодай краєм вуха чули це слово. Інша річ – далеко не всі розуміють його значення… Так от, термін “люстрація” в греко-римській міфології означав ритуали очищення від моральної скверни. Нині ж люстрацією називають заборону діячам високого рангу, які скомпрометували себе, впродовж певного часу або пожиттєво працювати на державній службі. Свого часу люстрація була проведена в Чехії, Польщі, Німеччині, Угорщині, Румунії, Грузії, Литві, Латвії, Естонії та інших державах. Нині дійшла черга і до України - 10 листопада 2014 року стартував другий етап люстрації в нашій державі.
Що це буде за процес і хто потрапить у ряди «люстрованих», читачам «Пирятинських вістей» розповідає начальник районного управління юстиції Ірина КОЗІН:
- Що передбачає другий етап люстрації?
- У ході другого етапу люстрації відбудуться перевірки достовірності відомостей, що подаються посадовими і службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також особами, які претендують на зайняття відповідних посад.
- Хто буде проводити перевірки?
- Органом, уповноваженим на забезпечення проведення перевірок, є Міністерство юстиції України. Організація проведення перевірки осіб (крім професійних суддів) покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка. Організація проведення перевірки професійних суддів покладається на голову суду, в якому працює суддя.
- Хто в першу чергу проходитиме люстраційну перевірку на районному рівні?
- Кабміном затверджено план проведення перевірок, яким передбачено проведення перевірок з листопада 2014 року по грудень 2016-го. Згідно цього плану з листопада 2014-го по лютий 2015-го мають пройти перевірку голови місцевих державних адміністрацій. Також, з листопада 2014 року по січень 2015 року таку перевірку проходитимуть керівники територіальних органів Мін’юсту та керівники територіальних органів Державної фіскальної служби, їх перші заступники та заступники. У Міністерстві юстиції 10 листопада цього року видано наказ про початок проведення в територіальних органах юстиції люстраційної перевірки. Наприклад, стосовно мене вже розпочато таку перевірку.
- В які строки передбачено проведення перевірок професійних суддів, керівників органів внутрішніх справ та прокурорів?
- Професійні судді будуть перевірятися з грудня 2014 року по грудень 2015 року. Керівники та заступники керівників територіальних органів МВС в областях, на транспорті, районних, міських управлінь (відділів), лінійних управлінь (відділів), окремих підрозділів міліції; прокурори, перші заступники та заступники прокурорів прокуратури областей, міських, районних, міжрайонних, районних у містах та військової прокуратур підлягатимуть перевірці у період з березня по травень 2015 року.
- Ким повинна утворюватися Громадська рада з питань люстрації? Які її повноваження?
- Мін`юст протягом місяця з дня набрання чинності Закону України “Про очищення влади” має утворити дорадчий громадський орган з питань люстрації при Міністерстві для забезпечення здійснення громадського контролю за процесом очищення влади, до складу якого повинні входити представники ЗМІ та громадськості. Попередній список членів Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві вже сформовано. Майбутні члени ради також пройдуть люстраційну перевірку. Тільки після цього склад ради буде затверджений. Ця Громадська рада займатиметься розглядом скарг і заяв громадян щодо конкретних державних службовців, які будуть проходити люстраційну перевірку.
- Розкажіть порядок проведення таких перевірок?
- Керівник органу приймає рішення про початок проведення перевірки у відповідному органі. Це рішення оприлюднюється в день його прийняття на офіційному вебсайті органу, в якому проводиться перевірка, та в той самий день доводиться до відома осіб, які підлягають перевірці. Особа, яка підлягає перевірці, зобов’язана у 10-денний термін з дня початку проведення перевірки подати власноручно написану заяву про те, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», про згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей щодо неї. Неподання такої заяви у встановлений строк є підставою для звільнення особи у 3-денний термін з посади, що вона обіймає. Протягом місяця з дня початку проходження перевірки особою фізичні та юридичні особи можуть подати інформацію про цю особу щодо поширення на неї заборон, передбачених Законом України «Про очищення влади», до органу перевірки чи до Громадської ради з питань люстрації при Мін’юсті.
Інформація, яка надійшла від фізичних та юридичних осіб, розглядається протягом десяти робочих днів. За результатами перевірки наданої інформації орган перевірки зобов’язаний надати відповідь тій фізичній чи юридичній особі, яка надала інформацію про особу.
У разі встановлення недостовірності відомостей, зазначених у заяві та декларації особою, що проходила перевірку, керівник органу у 3-денний термін приймає рішення про звільнення цієї особи та у той самий день повідомляє про це Мін’юст.
Розмову вела

Людмила ВОЛИК

«ЛУБНИТЕПЛОЕНЕРГО» ТАРИФИ НЕ ВСТАНОВЛЮЄ

oku — Tue, 11 Nov 2014 13:50:39 GMT

Під час телефонного спілкування з читачами, яке відбулося у вівторок 28 жовтня, до нас зателефонували жителі вулиці Полтавської, багатоквартирні будинки яких обслуговує обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Лубнитеплоенерго». Люди скаржилися на високі тарифи (12,57 гривень за 1 м2) й говорили, що навіть жителі столиці платять за тепло на 2-3 гривні менше.
З цим питанням ми звернулися в місто Лубни до заступника директора з економічних питань ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» Олени Калини. Вона відповіла наступне:
- Тарифи на тепло встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг й від нас це питання не залежить. Ми, обласне підприємство, яке обслуговує Пирятин, Лубни, Хорол та Гребінку. Тарифи у всіх цих населених пунктах однакові. Щодо нижчих тарифів у Києві, то хочу зазначити, що чим більше підприємство, тим менша ціна. Останнім часом електроенергія та ремонтні матеріали значно подорожчали, з цього й вираховувалися тарифи.

ПИРЯТИН, ЧИ ТУМАННИЙ АЛЬБІОН?

oku — Tue, 11 Nov 2014 13:46:32 GMT

Такого нашестя диму, як цієї осені, не було в нашому місті давно. Починаючи години з 16-ї і до пізньої ночі Пирятин стає схожим на туманний Альбіон: клуби диму окутують усе навколо. Здається, що палять усі й усе… Листя, яке кілька місяців поспіль вбирало в себе з навколишнього середовища купу шкідливих речовин, зараз горить і вивільняє те все знову в повітря. А окрім цього, горе-господарі, разом із листям та залишками рослинності спалюють пластикові пляшки, обгортки та інший непотріб. А далі всі – і діти, і дорослі, вдихають дим, переповнений згубними для здоров’я речовинами.
Задимленості Пирятина і боротьбі з тими, хто своїми діями несе загрозу здоров’ю пирятинців, була присвячена нарада у міського голови Олексія Рябоконя за участі представників санепідемслужби, райвідділу міліції, комунальників, що відбулася минулої п’ятниці. На початку наради Олексій Рябоконь звернувся до учасників зібрання з пропозицією об’єднати зусилля задля виявлення порушників та притягнення їх до адміністративної відповідальності.
Спеціалісти з екологічних питань міськради проінформували, що вони спільно з дільничними інспекторами міліції проводили рейди по виявленню порушників, які спалювали опале листя та залишки рослинності. Рейди проводилися як вдень, так і у вечірній час. Окрім самих фактів спалювання, працівниками міської ради також виявлялися місця накопичення листя, які потенційно можуть бути спалені. У таких випадках комісія проводила роз’яснювальну роботу з власниками територій, аби унеможливити їх підпал.
За період проведення рейду по місту комісією було виявлено 50 порушників, з них по вулицях: Абаканська - 2, Петровського - 2, Леніна - 1,Червоноармійська -1, Київська – 6, Пролетарська – 5, Радянська – 2, Журналістів – 2, Гагаріна – 4, Радгоспна – 2, Калинова – 1, Чернишевського – 1, Визволення – 1, Мічуріна – 4, Маяковського – 1, Цибаня – 2, Завокзальна - 3, Цибаня - 6, Комсомольська - 1, Жовтнева - 1, пров. Косий - 1.
Громадян, які спалювали опале листя вперше, було письмово попереджено про адміністративну відповідальність та зобов’язано загасити вогнище. На осіб, що повторно вчиняли вищевказані дії, складено протоколи про адміністративні правопорушення. Штраф, передбачений за дане порушення, становить від 340 до 1360 гривень на приватних осіб та 850-1700 гривень – на посадовців.
Тож, шановні пирятинці, аби «не влетіти в копієчку», перестаньте нарешті диміти, адже рейди по виявленню порушників триватимуть і надалі.
Людмила ВОЛИК

РОДИНА, У ЯКІЙ ЧОЛОВІКИ СТАЮТЬ ЗАХИСНИКАМИ

oku — Sun, 12 Oct 2014 12:51:25 GMT

У «Пирятинських вістях» вже була замітка про те, що приватний підприємець Юрій Нічик на кошти, які він відкладав на придбання авто, купив та передав військовослужбовцю Олександру Павловичу Довженку тепловізор. Нещодавно цей 42-річний боєць Нацгвардії перебував у Пирятині в короткостроковій відпустці й нам пощастило з ним поспілкуватися. Але, у цій статті піде мова не тільки про Олександра, адже багато чоловіків з родини Довженків вибирали й продовжують вибирати професію військовослужбовця. Навіть прадід, будучи козаком, ходив захищати українську землю від ворога. До речі, прадіда також було звати Олександром.

ВОЮВАТИ ПІШОВ ДОБРОВІЛЬНО Свого часу пирятинець Олександр Довженко закінчив військове училище, потім проходив службу в місті Гончарівську й навіть прослужив один рік у Пирятині. У 2004 році О. Довженко попав під скорочення й, за його словами, пішов на «вільні хліба». Дізнавшись, що відбувається формування батальйону Нацгвардій, 28 липня 2014 року він добровільно вирушив захищати Україну. - Коли в державі таке відбувається, то потрібно щось робити, - говорить Олександр. - Я скажу чесно, не хочеться, щоб усе те, що відбувається на Сході, дійшло сюди, до Пирятина. Військову підготовку він проходив в Івано-Франківську й про тамтешніх жителів, «бандерівців», відгукується дуже позитивно і вважає їх порядними та чемними людьми. НА БЛОКПОСТУ ЗУСТРІВ ПИРЯТИНЦЯ - Наша задача в зоні АТО – патрулювання міста Попасна Луганської області, яке, до речі, вчора обстріляли (1 жовтня, прим. ред.). Коли я їхав додому у відпустку, то зустрів на одному з блок-постів пирятинця, який працює у райвідділі міліції. Ми чергуємо на блок-посту, приймаємо всіх біженців, а їх дуже багато тікає з міста Першотравневе, яке знаходиться на схід від м. Попасна. Зі свого блок-посту ми бачимо блок-пост сепаратистів, а вони бачать нас. Сепаратисти називають нас «украми», а ми їх – «сєками», а Національну гвардію вони називають «нациками». ТАМ, ДЕ ТЕРОРИСТИ, ТАМ ПОВНИЙ «БЕСПРІДЄЛ» - Біженці розповідають, що в Попасній «повний безпрідєл». Місто розграбоване, магазинів немає, продуктів немає… голод і холод, тому люди й тікають. У нас такого не побачиш – «кравчучки», велосипеди, сумки люди тягнуть. Дуже багато людей вже виїхало. Одні з презирством дивляться на українську армію, інші – радісно. Дехто на вушко нам шепче: «Хлопчики не кидайте нас, бо ці бандити нам життя не дадуть». А взагалі, десь порівну можна поділити наших прихильників і противників. Я спілкувався з одним жителем м. Попасна, то він говорить, якщо українці відступлять з міста й там, за домовленостями, буде буферна зона, то він відразу ж звідти виїде. А все через те, що терористи відбирають у людей машини та привласнюють собі все, що їм заманеться, - розповідає Олександр. ДЛЯ ВІЙНИ ДОСИТЬ БУЛО ОДНІЄЇ ІСКОРКИ - Російська інформаційна політика на Донбасі була досить міцною й тривала не один рік. Я ще раніше задавав собі запитання «Куди дивиться держава?». І те, що відбувається зараз – це результат цієї пропаганди. Досить було тільки однієї іскорки, щоб розпочалося протистояння. МОЄ СПАСІННЯ – ЗЕМЛЯНКА Розповів нам боєць з гумором і про те, як підступно діють терористи: - Я нещодавно сиджу собі спокійно на блок-посту, стрижуся, а тут такий свист і починають розриватися снаряди… усі миттю в укриття. Моє спасіння – це землянка, яка ще служить місцем для сну та перепочинку. Дружина Олександра Наталія розповідає про те, як майже не щоразу під час телефонного дзвінка чує команду «воздух» і зв’язок з чоловіком обривається, … а вранці дзвінка немає … і вона вже не знаходить собі місця. ВІЙНА – ЦЕ ГОЛОД, ХОЛОД , КРОВ… Про війну, за словами Олександра, можна сказати декількома словами – це голод, холод і кров… - Живемо ми серед поля. У посадці готуємо їсти, бо там можна заховатися. Вода у нас привозна. З приводу забезпечення, то я й мої солдати дуже дякують всім волонтерам, тому що нам дійсно йде допомога з усіх куточків України. ТЕПЛОВІЗОР ВРЯТУВАВ НЕ ОДНЕ ЖИТТЯ - Висловлюю також велику подяку пирятинцю Юрію Нічику за те, що він придбав для нас тепловізор. Адже без нього ми, військові, як сліпі кошенята. Можна з упевненістю сказати, що ця техніка врятувала не одне життя. Підтримка народу відчувається, й за це ми людям дуже вдячні.

Син Олександра Довженка названий на честь батька. 18-річний Олександр Олександрович Довженко – другокурсник Харківського інституту повітряних сил ім. І. Кожедуба. Хлопець навчається на факультеті зенітно-ракетних військ. За словами юнака, він як і його батько хоче стати військовослужбовцем. Поза навчанням хлопець цікавиться спортом, полюбляє футбол та ходить до тренажерного залу. Під час святкування Дня Незалежності Олександру випала честь брати участь у військовому параді на Майдані Незалежності у столиці нашої держави. *** ВІЙСЬКОВА СПРАВА БУЛА СЕНСОМ ЙОГО ЖИТТЯ Наступна розповідь про старшого сержанта Юрія Довженка, який помер у досить молодому віці, але встиг себе проявити в якості відважної та сміливої людини. Юрій був рідним братом Олександра Довженка. Інна познайомилася з молодим солдатом з Пирятинської військової частини у 1998 році й буквально через два місяці Юрій запропонував дівчині одружитися. Йому на той час виповнився 21 рік, а Інні - 20. Але перед весіллям хлопця встигли звільнити з військової частини саме через Інну, до якою він поїхав без дозволу свого керівництва. Через деякий час у подружжя народився син. Проте, незважаючи ні на що, Юрій мріяв знову одягти військову форму. За словами Інни, чоловік дуже хотів поїхати на війну в Ірак, але потрібно було взяти офіційний дозвіл у дружини. Вона скористалася цим шансом і не відпустила чоловіка. Мати також була проти рішення сина, а от батько казав: «Давай, дерзай, ти ж мужчина, потрібно, так потрібно». У 2002 році, завдяки своїм знайомим та брату Олександру, Юрій влаштовується у військову частину Гончарівська та виїжджає у складі миротворчого контингенту до Сьєрра-Леоне в Африку. Туди він їздив два рази. За словами дружини, Юрій ще під час служби в армії (повітряно-десантні війська) у 1997 році перебував у Югославії, де на той час відбувалися військові дії. Там під час бою він отримав поранення. У 2006 році чоловік звільняється з військової частини Гончарівська й влаштовується працювати до Березанської виправної колонії. За словами дружини, Юрій був хороброю людиною, але мав проблеми з серцем. Через це у 2008 році він і пішов з життя… Світлана ДОВГЕНКО. Фото автора та з архіву сімей Олександра та Юрія Довженків

ГРОМАДА ЦЕРКВИ ПЕРЕДАЛА ДОПОМОГУ ДЛЯ ВІЙСЬКОВИХ

oku — Sun, 12 Oct 2014 12:46:46 GMT

У період з 2 по 8 жовтня до редакції «Пирятинських вістей» жителі району принесли 200 гривень, плащ, чоботи та теплий одяг, призначений для пирятинських військових. Від громади села Грабарівка до редакції передали макарони, сало, смалець та «Мівіну». Від громади Свято-Вознесенської церкви (район АС-1) надійшов теплий одяг, картопля, цибуля, буряк, морква, консерви, цигарки, сірники, кава, вода, олія та сало. 3 жовтня волонтери передали для наших бійців в місто Щастя Луганської області 13 мішків з допомогою.