Головна | Реєстрація | Вхід | RSSП`ятниця, 29.03.2024, 00:46

Пирятин

Меню сайту
Категорії розділу
Наша кнопка
piryatin-life.ucoz.net-Пирятин



Календар
«  Серпень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
 
Головна » 2012 » Серпень » 4 » ЧОМУ ЗАГИНУЛА РИБА У БЕРЕЗОВОРУДСЬКОМУ ВОДОСХОВИЩІ
ЧОМУ ЗАГИНУЛА РИБА У БЕРЕЗОВОРУДСЬКОМУ ВОДОСХОВИЩІ
18:42

Нещодавно Національний природний парк «Пирятин¬ський» проводив восьму екологічну експедицію, яка вже стала традиційною. Власне, народження самого Національного парку стало результатом багаторічних наукових пошуків науковців у літніх екологічних експедиціях. До наукових працівників Національного природного парку «Пиря¬тинський» приєдналися вчені з Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Полтавського націо¬нального педагогічного університету імені В. Короленка, Канівського природного заповідника. Двері перед учасниками експедиції, як завжди, гостинно відчинила Кейбалівська школа.
Перед науковцями було поставлено ряд завдань. Зокрема, започаткувати Літопис природи національного природного парку «Пирятинський»; розробити пропозиції щодо зонування національного парку та заходи з регулювання чисельності мисливських тварин; вивчити стан біоти Березо¬ворудського водосховища; продовжити моніторинг стану водних екосистем річки Удай; підготувати наукові обґрун¬тування щодо створення нових природно-заповідних об’єктів за межами НПП «Пирятинський»; закласти стаціонарну дослідну ділянку для вивчення стану рослинного покриву.
Попередні результати польових досліджень були заслухані на науково-технічній раді НПП «Пирятинський», що відбулася у актовому залі районної ради. Науковці зібрали матеріали з геоморфологічної будови, геоботаніки, гідрологічного та гідробіологічного режиму екосистем національного парку. Ці да¬ні ляжуть в основу Літопису природи – основного наукового звіт¬ного документу, що ведеться всіма установами природно-заповідного фонду України. Основними функціями націо¬нального парку є природоохоронна та рекреаційна. Поєд¬нання таких різнопла¬но¬вих завдань можливе завдя¬ки поділу території парку на різні функці¬ональні зони: заповідну, де вводиться найбільш су¬во¬рий природоохорон¬ний режим; зону регульо¬ва¬ної рекреації, призна¬чену для відпочинку насе¬лення на природі; зону стаціонарної рекреації, в якій розміщується ту¬рис¬тична інфраструктура; та господарську зону. Нау¬ково-технічна рада зас¬лу¬хала та затвердила про¬позиції щодо зо¬ну¬вання національного па¬р¬ку. Заповідні ядра роз¬міс¬тяться в заказнику «Гур¬бинський» та на те¬ри¬торіях, що були при¬єднані до урочища «Кук¬вин». Діючі зараз рек¬реаційні пункти будуть відведені до зони стаці¬онарної рекреації. Прак¬тично вся інша територія парку опиниться в зоні регульованої рекреації. Об¬ліки чисельності хре¬бетних тварин дозволили ре¬ко¬мен¬дувати здійс¬нити селекційний відстріл на території парку близько 200 особин водоплаваючої пернатої дичини та 4 особини дикого кабана.
Стурбованість громадськості викликав літній замор риби у Березоворудському водосховищі. Встановлено, що загинув в основному окунь віком від 1 до 5-6 років та смітна риба – амурський чебачок (у народі – синявка) всього у кількості 400 особин. Причиною масової загибелі риб став гострий дефіцит кисню у воді, через розкладання мікроскопічних водоростей. Масовий розвиток водоростей відбувся завдяки теплій погоді, що стояла у другій половині червня – на початку липня. Крім того, цьому сприяв низький рівень води у водосховищі. При глибині до 1 метра вода швидко прогрівається до дна і ніщо не може стримати розмноження мікроскопічних планктонних водоростей. Гідробіологи відібрали донні та планктонні проби на 14-ти станціях по річці Удай та її притоках. Ці мате¬ріали вже надійшли для опрацювання у лабо¬раторних умовах до Інституту гідробіології НАНУ.
Найцінніші наземні екосистеми НПП «Пиря¬тинський» - луки. Саме тому першу стаціонарну дос¬лідну ділянку для ботаніки заклали на луках поблизу с. Леляки. Тут слід зберігати традиційний режим випасання та сінокосіння.
Нарешті, науковці попрацювали у сусідньому Гребін¬ківському районі. Суміжні природоохо¬ронні території забезпечують більшу стійкість самого Національного парку. За результатами по¬льових досліджень готуються наукові обґрунту¬вання до створення 4-х нових заказників у долині річ¬ки Суха Оржиця. Загальна площа цих запо¬відних об’єктів складатиме близько 150 га.
Занепокоєння вчених викликає стан окремих ділянок у заплаві, які в найближчій перспективі можуть зарости такими малоцінними видами, як кропива та клен ясенолистий. Тут своєчасним заходом стане підсів вільхи чорної вздовж про¬ора¬них смуг, або на кротовинах, пориях диких свиней, вивалах де¬рев тощо. Це з часом (через років 15) забезпечить пер¬спеꬬтиву самосіву цієї аборигенної породи і забезпечить можливості самовідновлення вільшняків на цих ділянках.
А. ПОДОБАЙЛО, науковий співробітник
НПП «Пирятинський»



















 

Переглядів: 1112 |  Теги: | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Архів записів
Форма входу
Наше опитування
Ви любите своє місто?
Всього відповідей: 130
Школи пирятина
Пирятинська школа № 1
Пирятинська школа № 6
Пирятинська школа № 4
Пирятинський ліцей
Друзі сайту
Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Пирятинського району

Андроид игры

Віртуальна газета м.Лохвиця
Пирятинський ліцей
Фото
Нас відвідали
free counters
Праздники Украины
Статистика
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Rambler's Top100
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Годинник
Пошук

Copyright MyCorp © 2024
Створити безкоштовний сайт на uCoz